09:46

Ласковый нежный зверь
Пари
Автор: Antey ([email protected])
Рейтинг: PG-13
Пары: Рой Мустанг\Риза Хоукай
Жанр: романтика, боевик, приключение

читать дальше

@музыка: тишина

@настроение: отличное ^____^

А будете бить по голове, буду гадить где попало
22:05

Call me MASTER | Blonde shota-boy...bananas are love <3
Ненавязчиво)

На желание
Автор: Эд Элрик ([email protected])
Рейтинг: G
Жанр: драббл, юмор
Дисклеймер: Герои принадлежат Аракаве^^
Саммари: Основано на реальных событиях.

читать дальше



@темы: Фанфики

У мене є той, кого я повинна захищати...


Перша кратинка - до різдвяного фанфіка ))
Хто впізнає ?? Чекаю відгуків !

Критик это тот, который говорит как бы он сделал, если бы умел.
Уинри хотела починить автоброню Эда, который ее в который раз сломал. Девушка, решила испробывать на Элрике новый, недавно присланный из Столицы препарат - обезбаливающие, называется наркоз. Парень не отказался.
Уинри открыла баночку и набрала в шприц обезбаливающего. Затем схватив левую руку Эда вколола ему в вену этой самой жидкости.
В инструкции было сказано, что пациент должен был через минуту-две заснуть, но вместо этого, он начал бредить. Уинри подумала, что это небось наркоз на него не подействовал и взявшись за гаечный ключ и отвертку, попыталась отсоединить протез от пациента. Но не тут-то было! Эд, схватил ее за руку, державшую инструменты, а затем поцеловал девушку. Уинри такого не ожидала, от чего даже прослезилась. Но то что было дальше, мисс Рокбелл явно не понравилось, вот только сделать с этим она ничего не могла. Эд завалил ее на кровать. Девушка попыталалась вырваться, но не тут-то было, Элрик крепко держал ее за руки, даже не смотря на сломаную автоброню.
Когда дверь в комнату оттварилась, Эд, с полным интузиазмом, уже пытался содрать с Уинри комбинизон. На пороге стоял остолбеневший Ал. Увидев брата, старший из Элриков, тут же пришел в себя. Но лучше бы не приходил, так как то, что произошло потом, уже не понравилось ему. Девушка сжимала в руке гаечный ключ и ясное дело, что не чинить руку она собиралась.
Пятнадцать минут бегал Эд вокруг дома Рокбеллов, спасаясь от разьяренной Уинри.



20:31

Ласковый нежный зверь
Ну, собственно, и я к вам присоединяюсь дамы и господа :)
С пустыми руками не приходят, поэтому вот для начала... ;)
Надеюсь, что когда-нибудь всёж пересилю себя и допишу свой фик, на который, по правде говоря, мне картинки рисовать нравится намного больше...
static.diary.ru/userdir/6/4/8/4/648497/28162624...

@музыка: тишина

@настроение: да так себе честно говоря :)

Критик это тот, который говорит как бы он сделал, если бы умел.


Вот малевала в больнице) Это не все позднее еще выложу)

17:02

Только что отсканировала. Эд Элрик Шамбальский.



У мене є той, кого я повинна захищати...
Автор : RizaHawkeye aka RinoaLeonhary
Назва : Страшний сон
Аніме : FMA
Пейрінг : Рой/Різа

Чому ми загинули ?.. Чому ми ?.. Чому ?...
...десятки голосів бринять...
...десятки рук тягнуться з пітьми...
Чому ?.. Чому ?.... Чому смерть прийшла до нас, а не до аместрійських загарбників ?..
Чому ?.. Навіщо ?..
десятки... сотні... тисячі тіней причаїлись в пітьмі чіпкі пальці хапають... гострі кігті вгризаються в плоть...
Чому ?
Крик.
Кадр : маленький ішварит обіймає ноги убитої : „Ма-ам !..”
Чому ?
Крик.
Вона відштовхує руки, що тягнуться до неї.
Вона виривається з лап минулого... виборсується з криниці спогадів... Вона...
К.Р.И.К...

***

Різа ривком сідає на ліжку.
Серце вистрибує з грудей. Руки судомно стискають покривало...
Вона сторожко оглядає кімнату... Їй здається, що сон досі не минув і в темряві чекає на неї щось страшніше за трупи ішваритів, щось страшніше за Ішварську війну... Проте темрява мовчить...
„Все добре... це просто сон.. це лише сон ...” – дівчина рішуче підводиться , стає на підлогу (тіло на мить прошиває холод від зіткнення з паркетом) і навпомацки знаходить вимикач на стіні.
Спалахує світло.
Прокидається з радісним гавкотом Хаят.
Вона зітхає несподівано важка і йде на кухню готувати каву... Четверта ранку... А через кілька годин треба бути у Штабі – в кабінеті Фюрера.
Мороз по шкірі.
А в обідню перерву можна на кілька хвилин побачитись з Роєм.
Тепло в серці.
„Ішвар... – вона повільно п’є ароматну каву і неуважно гладить Хаята. – Це минуле... Але тепер не можна допустити, щоб подібне повторилось...”
Різа йде до ванни.
На щоках – порізи...
Селім Бредлі. Гомункул.
Вона спирається на умивальник і довго-довго бризкає в обличчя водою...
Щоб прогнати усі сни.
Щоб знищити всі сумніви.
Щоб змити навіть сліди від сліз.
І так щодня...
Завтра буде новий кошмарний сон.
І післязавтра.
І ще багато ночей будуть позначені жахами, а багато днів – будуть днями битв... перемог і поразок... хоча на поразки немає права... Але одної Ної вона засне спокійно. Її більше не лякатимуть ні минуле, ні майбутнє... Хтось проведе рукою по її золотому волоссю, скаже : „Спи спокійно ! Твої жахи не посміють більше прийти...” і побажає доброї ночі. І цим „хтось” буде коли-небудь... можливо...
*усміхається*
...І вона вперше спатиме до обіду і запізниться до Штабу, але це нічого, бо того дня вона уже не буде асистентом Кінга Бредлі... Того дня...
І заради цього дня вона надягає форму, заколює волосся на потилиці і прямує до Штабу зараз. Може, для неї той день спокою і не настане – значить, він настане для інших. У цьому світі люди повинні бути щасливими. Хіба заради цього не варто віддати власне життя ?

***

На годиннику шоста ранку.
Вона раптом чує якісь гудки під вікнами. Визирає і здивовано помічає знайому машину. Різа хапає кобуру зі столу і летить вниз по сходах, забуваючи, що волосся її розтріпане, а кітель ще не висох після прання...
- Доброго ранку, лейтенанте !
- Доброго ранку, Полковник !
*обмін офіційними вітаннями*
- Як спалося ?
- ... чудово.
- Я радий... Але мені зовсім не сподобався вчора ваш голос по телефону. Може, розкажете, що там передавав Елрік, а заодно – і про ваші справи.
Різко відчиняються двері машини.
- Сідай !
- Ти не боїшся, що Фюрер щось запідозрить ?
Лукава посмішка.
- До початку робочого дня ще дві з половиною години. Фюрер не має права вмішуватись в моє особисте життя поза Штабом та ще й у неробочий час !
- Так... справді...
Вона усміхається і сідає в машину. Дверці закриваються.
- Так що трапилось ?
Погляд прямо у очі.
- Поганий сон.
- Всі погані сни минають.
- ... а ще я дико не виспалась !
- Хм... Тоді лягай на задньому сидінні... і спи !
- Я не засну уже...
- Та ну ! А по твоєму стомленому вигляду і не скажеш...
Її сумна, майже винувата усмішка краєчком вуст.
- Умовив...
Різа повільно опускає повіки :
- Я трохи подрімаю.
- Та будь ласка !
Вона зручніше вмощується у кріслі і раптом відчуває, що хтось проводить рукою по її волоссю і шепоче :
- Спи спокійно ! Твої жахи не посміють більше прийти... а якщо просміють – я їх спопелю...
- Дякую...
І старший лейтенант вмить губить всю свою суворість та серйозність. Повільно-повільно схиляється на бік, аж доки не відчуває, що впирається щокою в його плече. А він так старається не ворухнутись, щоб не розбудити її...
Тепло в серці...
Вона розуміє, що це лише мить... Мить спокою і щастя...
Але же...
В цьому світі...
люди повинні
бути щасливими...








18:18

По слепым глазам старухи ходят мухи, мухи, мухи...
Аааа! О_о
читать дальше

У мене є той, кого я повинна захищати...
Автор :  RizaHawkeye aka  RinoaLeonhary
Название : Свиданье лейтенанта ))
Посвящается  Flame of Amestris )))
- Ну лейтенант, ну пожалуйста ! – Мустанг с мольбой посмотрел на Ризу.
- Нет ! И ни под каким видом ! – Хоукай решительно отвернулась.
- Лейтенант… Вы меня без ножа режете ! – трагические нотки прорезались в голосе Полковника.
- Могу и з ножом ! – лейтенант была непоколебима.
- Ну… ну я что – умереть должен над этими отчетами или как ?
- Право, я не знаю… - Риза, кажется, призадумалась.
- Лейтенант… поймите – у мене вечером свида… очень важное дело ! – Рой надеялся. что она не заметит его маленькой оговорки…
Но Риза прекрасно слышала и оторопела от неслыханной наглости :
- Ах так ! У меня тоже !
читать дальше






@темы: Рассказ, Фанфики

14:58

Если вы любите писать и пишите фики. Если вы хотите показать их всем. Заходите на www.diary.ru/~Demedra/ Вылаживайте свои творения и их обязательно оценят!!!
И чтобы это сильно не казалось рекламой, вот картинка)))


11:38

Критик это тот, который говорит как бы он сделал, если бы умел.
06:24

Глупость- мать всех бед



22:51

everything was a lie after all. all that exists is the sword. all there is to do is to fight. this alone is real. there are no lies here.
Оно,конечно,боян. Просто я разбирал папку со всяким хламом и вновь наткнулся на сделанный однажды скрин с гугловского доказательства того,что яой в ФМА есть,был и будет.Х)
Не удержался.Х)
http://static.diary.ru/userdir/4/7/9/1/479197/27999012.jpg

Call me MASTER | Blonde shota-boy...bananas are love <3
Если вы хотите следить за обновлениями на нашем сайте и иметь возможность пинать админа (то есть меня) - добавьте в избранное дневник  FMA-project. Спасибо за сотрудничество^^



Эдвард Элрик.




@темы: Ссылки, Реклама

01:49

FMA

Достаточно легко бросить своё прошлое и просто жить. Хотя только одиноким дарована эта форма пустоты под названием "Свобода".
Буквально неделю назад посмотрел Алхимка , а потом и мувик.Ощущения просто потрясные.Мувик просто чума.Очень порнавилось)))))))

Call me MASTER | Blonde shota-boy...bananas are love <3
Дресс-ап Уинри и Эда))

Может не было^^

www.newgrounds.com/portal/view/301828

@темы: Ссылки

У мене є той, кого я повинна захищати...


23:50

)

Дай мне день, чтоб тебе его отдать (с).
Видела сие во многих вариантах, но в этом - нет). А вы?)

Песенка с подтанцовкой :right:

http://yaoi.y-gallery.net/view/326709/