• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: Фанфики (список заголовков)
10:57 

в кач-ве приветствия))

Утонченная чувственность жаждет скотских страстей. (с)
Название: Нежелательны желания
Автор: +Jenny+
Фэндом: FullMetal Alchemist
Пейринг: Жадность (он же Гриид)/Кимбли
Рейтинг: G
Жанр: юмор
Примечание автора: в некоторых версиях переводах гомункула Жадность называют Гриид. В моей его зовут Жадность, поэтому для своего же удобства я сохраняю это имя.
Дисклеймер: Все герои и названия принадлежат тем, кто придумал мультик.
читать дальше

критики не надо, спасибо.))))))
лучше - ссылочки на фики с таким же или подобным пейрингом.



@темы: Рассказ, Фанфики

22:04 

Танцующий валет

"Нас невозможно сбить с пути, нам пофигу куда идти" (с)
Автор: Дэлги (beautiful_kiss@bk.ru)
Дисклеймер: Герои принадлежат их создателям.
Название: Танцующий валет.
Фендом: Fullmetall alchemist (FMA)
Жанр: яой, OOC
Рейтинг: PG-13
Пейринг: Рой/Эдвард
Саммари: нет.
Статус: закончено
От автора: критика приветствуется, без обид, но я не буду выставлять пояснения комбинаци карт в покере, ибо мне лень=)

читать

@темы: Фанфики

14:44 

Call me MASTER | Blonde shota-boy...bananas are love <3
Саламандра
Автор: Эд Элрик (green_flames@mail.ru)
Рейтинг: NC-17
Пейринг: Рой/Эд
Жанр: V, AU, фетишизм, POV
Дисклеймер: Герои принадлежат их создателям.^^
Посвящение : Raistlin the master of souls, Полковник, с Днём Рождения Вас!)))) :kiss:
Саммари: "Зачем это надо, - Спросят меня. - Зачем этот танец в бликах огня?
Кого ты сожжешь, воскресая из пепла и вновь уходя?" (с)

читать дальше

@темы: Фанфики

23:11 

Няк ^^

Мы - не соблазн, мы - ваша проверка на прочность.
Название: Кофе и сигареты.
Автор: #Al Elric#, он же Faust, он же Юри ^^
Рейтинг: G
Жанр: литл стебчик по Алхимику со лже-претензией на серьезность.
Пейринг: Любителям пейринга Рой-Эд ^^ Гхыгхыгхы))) *злобно хихикая* ^^ Наслаждайтесь))
Посвящение: Ласто, Эдо – я обещал
От автора: Написано глубокой ночью, в непролазной сельской местности, в машине с севшим на самом интересном месте аккумулятором.
Дисклеймер: герои принадлежат Аракаве

читать дальше

@темы: Фанфики

16:21 

А я вам свій фанфік принесла :)

У мене є той, кого я повинна захищати...
Назва: Всього три слова...
Автор: RizaHawkeye ака RinoaLeonhary, тобто я !


Я тебе люблю.
Такі прості і такі потрібні слова. Потрібні кожному з нас, щоб відчути, що ти важливий для когось. Тут і зараз. І завжди.
Я тебе люблю.
Їх так легко і - водночас - так важко сказати. Всього-то три слова, а скільки змісту...
Я. ТЕБЕ. ЛЮБЛЮ.

***

- Полковник... - Різу душили сльози. - Не вірю... - вона розмашисто розтирала їх по щоках. - Все мало бути добре ! Все мало вийти...
- Ми ж не розраховували на атаку гомункулів... - спробував заспокоїти її майор Хьюз, але лейтенант Хоукай кинула на нього гнівний погляд і він замовк. Лікарі сновигали туди-сюди, як білі тіні
Сльози текли по щоках дівчини.
- Полковник... Рой Мустанг... - Різа присіла на підлогу і обхопила голову руками. Згадувала усе до дрібнички... Його темні очі, які завжди горіли пристрасним вогнем, його уста в лукавій посмішці, його вічно розтріпане чорне волосся... Його недолугі жарти, спалахи гніву, його рішучість в бою... Згадувала про часи на передовому фронті, коли свист куль не давав заснути, про ночі в Штабі в пошуках розгадок... Про все, що вони пережили разом... Завжди поруч. Завжди пліч-о-пліч... З ним.... Їй здавалось, що це триватиме вічно...
І сьогодні - теж...
Різа схлипнула, не підводячи голови.
Бій. Гомункули. Монстри... У веремії битви вона просто ен встигла помітити ворожого солдата з гвинтівкою... І щонайгірше - вона розуміла, що та куля призначалась їй, але...
"Рі-ізо-о !" - різкий поштовх і... лейтенант опинилась на землі, закрита тілом Мустанга.
"Різо... Ти як ?" - Роєві очі були такі теплі... І раптом Хоукай відчула, що щось не так.. На куртці Мустанга розпливалась темно-червона пляма...
Наступні кілька годин Різа погано пам,ятала. Лікарі. Дорога в госпіталь. Напруженсть, яка висіла в повірті. Операційна, куди її не впустили. І от вона тут - під стіною в коридорі військового госпіталю... Чекає... чекає...чекає...
Після опівночі майор Хьюз пішов додому, а лікарі досі не сповістили нічого...
Різа втупилась в підлогу - навіть сліз не було. Вона заплющила очі і тихо щось шепнула. Потім знову і знову... все голосніше і голосніше :
- Я... я люблю тебе... Я тебе... люблю... Люблю...
Ці три слова. Вона завжди відкладала їх на потім... Завжди було не до цього... Вона анстільки звикла бути поруч із ним, що не думала ніколи, що може бути пізно сказати ці заповітні слова...
Всього три слова :
- Я тебе люблю...
Невже він не дізнається цього... НІКОЛИ ?
Лейтенант зціпила зуби, щоб не закричати з відчаю, коли в коридорі почулись поспішні кроки.
Різа миттєво схопилась з місця і зляканими очима подивилась на лякаря. Хоукай тремтіла, а її серце здавалось зараз вистрибне з грудей від хвилювання.
- Вибачте... - лікар опустив голову.
Серце Різи тенькнуло.
- ВИбачте... - повторив він, потираючи своє чоло. - Операція була дуже складною, я дуже втомився і не зміг вийти раніше, щоб сповістити вас...
Раптом лікар помітив, що страх дівчини вже граничить з відчаєм, і ледь усміхнувся:
-Можете заспокоїтись... Полковник зараз в палаті. Навтіь прийшов до тями ! Загрози для життя уже немає, але йому доведетьс ятиждень полежати і...
- Можна до нього ?
- Ну-у, леді.... тільки для вас ! - лікару сміхнувся. - Але не довго... Хіба що на два слова...
- На три, - раптмо усміхнулась Різа, - мені треба сказати йому лише три слова...
- Он як... Ну тоді - останні двері ліворуч...
- Дякую вам ! - дівчина вклонилась лікарю і рішуче попрямувала до дверей. Їй було байджуен, що зараз не найкращий час. Відкладати не було куди. "Зараз або ніколи!" - вона глибоко вдихнула і постукала в двері палати Роя Мустанга :
- Можна увійти ?
- Різо ?.. - пролунав його здивованйи голос...

***

Всього три слова... Старший лейтенант Різа Хоукай усміхнулась і відчинила двері в новий етап свого життя.

@темы: Фанфики

19:55 

Переклад :)

У мене є той, кого я повинна захищати...
Название: Всего три слова...
Автор: RizaHawkeye ака RinoaLeonhary, то есть я!
Перевод: #Ed Elric#

Я тебя люблю. Такие простые и такие нужные слова. Нужные каждому из нас, чтобы почувствовать, что ты важен для кого-то. Здесь и в настоящий момент. И всегда. Я тебя люблю. Их так легко и - в то же время - так трудно сказать. Всего-то три слова, а сколько смысла...
Я. ТЕБЯ. ЛЮБЛЮ.
***
- Полковник... - Ризу душили слезы. - Не верю... - она размашисто растирала их по щекам.
- Все должно было быть хорошо! Все должно было выйти... - Мы же не рассчитывали на атаку гомункулов... - попробовал успокоить ее майор Хьюз, но лейтенант Хоукай бросила на него гневный взгляд, и он замолчал.
Врачи ходили туда-сюда, как белые тени. Слезы текли по щекам девушки.
- Полковник... Рой Мустанг... - Риза присела на пол и обхватила голову руками. Вспоминала все до мелочей... Его темные глаза, которые всегда горели страстным огнем, его лукавую улыбку на губах, его вечно растрепанные черные волосы... Его глупые шутки, вспышки гнева, его решительность в бою... Вспоминала о временах на передовом фронте, когда свист пуль не давал заснуть, о ночах в Штабе в поисках разгадок... Обо всем, что они пережили вместе... Всегда рядом. Всегда бок о бок... С ним... Ей казалось, что это будет длиться вечно... И сегодня - тоже... Риза всхлипнула, не поднимая головы.
Бой. Гомункулы. Монстры... В пылу битвы она просто не успела заметить вражеского солдата с винтовкой... И, что хуже всего - она понимала, что та пуля предназначалась ей, но...
"Ри-иза-а!" - резкий толчок и... лейтенант очутилась на земле, закрытая телом Мустанга. "Риза... Ты как?" - глаза Роя были такие теплые... И вдруг Хоукай почувствовала, что что-то не так... На куртке Мустанга расплывалось темно-красное пятно... Следующие несколько часов Риза помнила плохо. Врачи. Дорога в госпиталь. Напряженное молчание, которое висело в воздухе. Операционная, куда ее не впустили. И вот она здесь - в коридоре военного госпиталя...
Ожидание... ожидание...ожидание... В полночь майор Хьюз пошел домой, а врачи до сих пор ничего не сообщили... Риза смотрела в потолок - даже слез не было. Она закрыла глаза и тихо что-то шепнула.
Потом снова и снова... все громче и громче:
- Я... я люблю тебя... Я тебя... люблю... Люблю...

Эти три слова. Она всегда откладывала их на потом... Всегда было не до этого... Она настолько привыкла быть рядом с ним, что не думала никогда, что может быть поздно, сказать эти заветные слова... Всего три слова: - Я тебя люблю... Неужели он не узнает этого... НИКОГДА?

Лейтенант стиснула зубы, чтобы не закричать от отчаяния, когда в коридоре послышались поспешные шаги. Риза мгновенно ухватилась с места и испуганными глазами посмотрела на врача. Хоукай дрожала, а ее сердце, казалось, сейчас выпрыгнет из груди от волнения.
- Простите... - врач склонил голову. Сердце Ризы дрогнуло.
- Простите... - повторил он, потирая свой лоб. - Операция была очень сложной, я очень устал и не смог выйти раньше, чтобы известить вас... Вдруг врач заметил, что страх девушки уже граничит с отчаянием, и едва улыбнулся: - Можете успокоиться... Полковник в настоящий момент в палате. Он пришел в сознание! Угрозы для жизни уже нет, но ему придётся немного полежать, и...
- Можно к нему?
- Ну-у, леди... только для вас! - врач усмехнулся. - Но не долго... Разве что на два слова...
- На три, - улыбнулась Риза, - мне нужно сказать ему лишь три слова...
- Вот как... Ну, тогда - последние двери налево...
- Благодарю вас! - девушка поклонилась врачу и решительно направилась к дверям. Ей было всё равно, что в настоящий момент не наилучшее время. Откладывать не было куда. "Сейчас или никогда!" - она глубоко вдохнула и постучала в двери палаты Роя Мустанга: - Можно войти?
- Риза?.. - прозвучал его удивленный голос...
***
Всего три слова... Старший лейтенант Риза Хоукай улыбнулась и отворила двери в новый этап своей жизни.
-----------

@темы: Фанфики

16:06 

Call me MASTER | Blonde shota-boy...bananas are love <3
Сон
Автор: Эд Элрик (green_flames@mail.ru)
Рейтинг: G
Пейринг: Рой/Эд
Жанр: V, драббл, DF
Дисклеймер: Герои принадлежат Аракаве^^
Посвящение : Raistlin the master of souls, ибо вспоминалось в этот момент о нём^^
Саммари: Последние минуты жизни.
От автора: Просто грустная зарисовочка...может кому-то даже понравится^^

читать дальше

@темы: Фанфики

11:41 

Мини-Фик^^

Call me MASTER | Blonde shota-boy...bananas are love <3
День Святого Валентина
Автор: Эд Элрик (green_flames@mail.ru)
Рейтинг: PG-13
Пейринг: Эд/Ал, Эд/Ноа
Жанр: флафф, post-movie AU, OOC
Посвящение: Братик, я давно обещал^^
Дисклеймер: Герои принадлежат Аракаве^^
Саммари: Первое впечатление обманчиво^^

читать дальше


@темы: Фанфики

16:54 

Прорсто одна моя зарисовка

Шабаш - это минимум три ведьмы. А две ведьмы - это свара. (с) Терри Пратчетт
Автор: Я сама (на форумах всегда под ником Angva)
Жанр: ангст с хорошим концом, наверное.
Персонажи: Кимбли.
P.S. Если можно, напишите отзывы.

читать дальше

@темы: Фанфики

18:48 

Продолжаю скатываться в какой-то приятный бред

Шабаш - это минимум три ведьмы. А две ведьмы - это свара. (с) Терри Пратчетт
Авторы: Angva (то есть я)
Рейтинг: PG
Пейринг: Мустанг/Арчер; Арчер/Мустанг (но совсем чуть-чуть)
Предупреждение: Яой (хотя спорный вопрос, причем очень)
Жанр: Романс, наверное



читать дальше

@темы: Фанфики

12:44 

Новый год с Роем Мустангом!!! =))) Начинается фикатон!

Roy Mustang fanclub
Мустанга в президенты!
UPDATE
Ребят, кто еще не решился - осталось меньше двух дней до завершения подачи заявок - до 00.00 с 25 на 26 ноября.



Уважаемые...
:rezh:
Объявляется прием заявок на первый(упс. кажется действительно так!) фикатон в FMA-фандоме =)

Клуб любителей Роя Мустанга проводит новогодний драббл-фикатон !!!
Любите Алхимика? Сожалеете, что мало фиков? Нужна новая персональная аватарка или баннер?
Интересно принять участие в первом %) фикатоне в фандоме FMA?
:D Подавайте заявку на фикатон! :D


Новый год с Роем Мустангом

• Драбблы
• Небольшие перевод
• Фанарт - аватарка, баннер
• Фанарт - рисунок

Обязательное условие - одним из главных персонажей в фике(фанарте) должен быть Рой Мустанг
Новогодняя тематика - по желанию заказчика и автора

Категории - гет, слэш(~яой), джен(генеральное направление)
словарь терминов в фанфикшене

Новый год с Роем Мустангом!
Прием заявок на новогодний фикатон с 15 до 25 ноября включительно - клик!






Присоединяйтесь!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Распространение баннера и информации приветствуется!!!! Поддержи отечественного производителя =)))
Копируем все это - и убираем звездочки.
запись создана: 16.11.2007 в 16:54

@темы: Ссылки, Фанфики, Реклама, Фан Арт

10:15 

Фанфік ))

У мене є той, кого я повинна захищати...
Автор: RizaHawkeye ака RinoaLeonhary
Назва: Освідчення
Пейрінг : Рой/Різа
Аніме: Full Metal Alchemist
Присвячено Охотник Себастьян, який підкинув мені цю ідею, ~Агацума Соби~, який підняв питання : "Чого це Мустанг не одружився ?", а також всім моїм друзям !

Різа розплющила очі, окинула кімнату поглядом і раптом наткнулась на щось незвичайне : на спинці крісла, де завжди „ночувала” її воєнна форма, тепер було щось біле... Щось так схоже на...
„Ні ! – дівчина похитала головою і зажмурилась. – Я ще сплю...”
Вона повільно підняла повіки – та ба ! Видиво не зникало. Навпаки, воно набирало чіткіших форм і тепер Різа точно могла сказати, що на спинці крісла висіла сукня. Біла, розшита бісером, весільна сукня.
„Я перевтомилась на роботі !” – лейтенант констатувала факт і впала на подушку.
Сумніви закралися в душу...
Саме цю сукню Різа бачила нещодавно у вітрині дорогого магазину, коли вони з Мустангом ходили вибирати йому пристойний костюм. І ще тоді вона подумала, що ніколи не здійсниться її найзаповітніша мрія – ніколи не настане день її власного весілля... коли вона зможе одягнути щось таке ж красиве, як і це плаття. „Проте ! – лейтенант скрупульозно підрахувала свої фінанси. – Проте, навіть, якщо такий день і прийде, у мене точно не буде грошей на таку дорогу сукню...”
І от тепер Різа сиділа на ліжку, нерозуміюче кліпала очима, а сукня – прекрасна, білосніжна, чарівна сукня все не зникала і не зникала, як повинні зникати сни після пробудження...
- Це чийсь невдалий жарт... – дівчина зітхнула, зістрибнула з ліжка і з твердим наміром збиратись на роботу, відчинила шафу.
Пусто.
Всі полички біли на місці, всі вішачки мирно висіли собі, але – без одягу.
Різа розсердилась :
- Це вже не смішно ! Де моя форма ?
Вона почала нишпорити по сіх закутках, проте звичних синіх штанів і куртки ніде не було. Зник і чорний гольф, і важкі воєнні черевики, навіть кобура з пістолетом зникла ! Добре, що була ще запасна... Залишилась лише спідня білизна і кілька літніх блузок.
Розгублена і сердита водночас лейтенант Хоукай припинила марні пошуки і раптом погляд її знову наткнувся на сукню. Різа обережно взяла в руки тонке шитво – тканина була дуже ніжна – і приклала до себе. В ту ж мить на її вустах з’явилась мрійлива тепла усмішка і вона краєм ока глянула в дзеркало : чи пасує ?
Сукня пасувала.
Це наштовхнуло дівчину на наступний крок : світло-блакитна піжама полетіла на ліжко, а Різа вже розправляла складки на платті, оглядаючи себе з ніг до голови. Воно було, наче по ній шите ! Вишиті бісером троянди виблискували на сонці, ховаючись в складках подолу, а тонке ажурне мереживо оторочувало корсет на талії...
- Краса-а... – дівчина розпливлась в щирій посмішці, коли помітила поруч з кріслом невелику коробочку, перев’язану рожевою стрічкою.
Відчуваючи дивне хвилювання, Різа зняла кришку з коробки... Всередині виявилась пара білих туфель, прикрашених такими ж білими трояндами з бісеру, як і сукня...
- Це вже не схоже на жарт... – лейтенант раптом замислилась... І справді : навіщо комусь купувати для неї дорогу весільну сукню і не менш дорогі туфлі, таємно підкладати все це, поки вона спить, при цьому не залишаючи їй іншого вибору, що вдягнути ?..
Підозріло...
Різа мимоволі кинула погляд на годинник і холодна хвиля миттєво накрила її :
- Робота ! Я спізнюсь на роботу !
Лейтенант розгублено озирнулась, тримаючи в руці туфлі, проте її форма і не думала з’являтись перед нею.
- Ну і як мене тепер прийти в Штаб – у цьому ? – Різа торкнулась рукою сукні. – І як тепер це пояснити Мустангу ?.. Хаяте !!!
Маленький чорний песик озвався бадьорим гавкотом на поклик своєї хазяйки і стрілою влетів в кімнату.
- Хаяте... – з твердим наміром посварити його за те, що він когось впустив вночі в її квартиру Різа схилилась до песика, проте глянула на нього і ледь не обімліла – на шиї хата була зав’язана рожева атласна стрічечка, до якої кріпився конвертик і маленький сріблястий ключик.
- Давайте поглянемо... – дівчина відкрила конвертик, дістала з нього лист і почала читати.
- О Боже... – вирвалось у неї, як тільки вона зрозуміла, чий це акуратний почерк.
„Лейтенанте Різо Хоукай ! У мене до вас доволі незвична просьба. Не наказ, а саме просьба. Візьміть, будь ласка, ключ, який знайдете на шиї Хаята, і прийдіть о сьомій вечора до Штабу. Рівно о сьомій. Вдягайте, що хочете, але я думаю, що вибір у вас невеликий )) Якщо ви не прийдете, я обіцяю більше не чіплятись до вас з подібними просьбами.
P.S. На Хаята не злись – він виконує моє спецдоручення.
P.P.S. Сьогодні я даю тобі вихідний – можеш не поспішати на роботу і гарненько все обдумати...”
Різа сіла просто на підлогу і випустила з рук лист. її серце стукотіло так шалено, як ніколи.
- Хаяте, це ж не жарт, правда ? – дівчина запитально подивилась на песика. - З того дня, як Полковник нарешті став Фюрером вже минуло два місяці, а його дурні жарти все не припиняються... Але ж це не може бути розіграшем ? Чи може ?..
Різа недовірливо торкнулась до сукні, наче боялась, що вона зараз зникне і сон закінчиться...

***

- Вже хвилина по сьомій... – лейтенант Хавок висунув голову з кущів.
- Сам знаю ! – Мустанг заскрипів зубами і стиснув кулаки так сильно, що кістки хруснули.
- Здається, новоспеченого Фюрера зігнорували ! – Джин тихо засміявся, але з кущів висунулась рука Фармана, схопила молодшого лейтенанта за комір і затягнула в імпровізований „спостережний пункт”.
- Тссс... – Фьюрі приклав палець до вуст. – Найголовніше пропустите...
„Дві хвилини по сьомій... – Рой Мустанг намагався, як завжди, бадьоро усміхатись, але відчував, що це у нього погано виходить. Кров пульсувала у венах. Розум відмовлявся сприймати об’єктивну реальність. А реальність була невблаганна – вона не прийшла… - І вона не прийде… Дарма я це все затіяв… Але ж… Різа… Хіба вона може не прийти ?”
Колишній Полковник, тепер уже Фюрера Мустанг до болю в очах вдивлявся в той кінець вулиці, звідки щоранку незмінно швидким впевненим кроком приходила до Штабу старший лейтенант Хоукай.
Минуло ще п’ятнадцять хвилин. З кущів почулося співчутливе зітхання Фьюрі і сміх Хавок : „Дарма ми вчора всі її речі виносили !” Мустанг відчув неймовірне бажання витягнути свою рукавчику і спалити тут все дотла.
- Різо… - він востаннє подивився в кінець вулиці, проте не побачив там нікого, тоді дістав з внутрішньої кишені маленьку срібну шкатулочку і вже намірявся жбурнути її куди-подалі, коли почув позаду крик :
- Фюрер !... Рой… Рой Мустанг !
Він блискавично озирнувся і побачив нарешті ту, кого так чекав…
Різа бігла, стискаючи в одній руці срібний ключик, а в іншій – туфлі. Її світле волосся розлетілось від швидкого бігу і сяяло у промінні призахідного сонця тим незвичайним золотом, наче сотні золотих леліток тремтіли поміж пасмами… Той чарівний блиск струменів з її карих очей, її ніжної посмішки, від неї самої – такої красивої в цій неймовірній білій сукні, а якій вона скидалась на ангела…
- Рой… Мустанг… - вона зупинилась, щоб перевести подих, і зніяковіло усміхнулась. – Вибачте за спізнення… Я… - дівчина кивнула на туфлі. – Я не розрахувала часу… Ходити на шпильках… це каторга !.. Вибачте…
Рой кашлянув, тоді пирхнув, а тоді розсміявся так щиро і щасливо, як не сміявся вже давно.
- Тримай ! – він простягнув срібну шкатулочку Різі і вона, секунду повагавшись, відкрила її ключиком.
Відкрила – і зблідла, як стіна.
- Що ? – перелякався Мустанг.
Наступної миті дівчина залилась рум’янцем і повернула шкатулочку Рою.
- Щось… не так ? – тепер він справді стривожився.
- І що ви скажете на своє виправдання ? – зі щасливими іскорками в очах спитала Різа, приховуючи посмішку.
- Виправдання, кажеш… - Рой усміхнувся у відповідь. – Колись давно, ще до мого переводу в Централ, твій дід запропонував мені одружитись з тобою… Жартома, звичайно… Але я сказав, що не будую таких далекоглядних планів, на що генерал Грумман відповів, що якось ти станеш дружиною Фюрера… Тепер я – Фюрер, Різо… Тис танеш моєю дружиною ?..
- Бінго ! – з кущів почувся крик Хавок, який тут же був заглушений, очевидно, кулаком Фармана.
Проте Різа не почула нічого. Сльози виступили в неї на очах, але вона не стала їх витирати – то були сльози щастя…
Дівчина акуратно поставила на бруківку мешти, взяла з рук Роя срібну шкатулку - з обручками – і поставила її поруч з туфлями, тоді витягнула з-за ажурного пояска револьвер і навела його на кущі :
- Хавок, Фарман, Фьюрі, Бреда ! Я знаю, що ви мене чуєте !.. Геть звідси !
- Так точно, мем ! – почулись поспішні кроки і всі четверо за секунду зникли з поля зору, себто з кущів ))
- А тепер… - Різа сховала револьвер, підійшла до Роя і обвила його шию руками. – Фюрере, ви самі напросились !
Різа Хоукай усміхнулась і прошепотіла :
- Я згодна ! А це вам за те, що вкрали мою форму…
І не чекаючи більше нічого, почала цілувати Мустанга…







@темы: Рассказ, Фанфики

16:20 

Фанфік (вперше російською)

У мене є той, кого я повинна захищати...
Автор :  RizaHawkeye aka  RinoaLeonhary
Название : Свиданье лейтенанта ))
Посвящается  Flame of Amestris )))
- Ну лейтенант, ну пожалуйста ! – Мустанг с мольбой посмотрел на Ризу.
- Нет ! И ни под каким видом ! – Хоукай решительно отвернулась.
- Лейтенант… Вы меня без ножа режете ! – трагические нотки прорезались в голосе Полковника.
- Могу и з ножом ! – лейтенант была непоколебима.
- Ну… ну я что – умереть должен над этими отчетами или как ?
- Право, я не знаю… - Риза, кажется, призадумалась.
- Лейтенант… поймите – у мене вечером свида… очень важное дело ! – Рой надеялся. что она не заметит его маленькой оговорки…
Но Риза прекрасно слышала и оторопела от неслыханной наглости :
- Ах так ! У меня тоже !
читать дальше





@темы: Рассказ, Фанфики

22:05 

Call me MASTER | Blonde shota-boy...bananas are love <3
Ненавязчиво)

На желание
Автор: Эд Элрик (green_flames@mail.ru)
Рейтинг: G
Жанр: драббл, юмор
Дисклеймер: Герои принадлежат Аракаве^^
Саммари: Основано на реальных событиях.

читать дальше


@темы: Фанфики

18:24 

"Саммари Хагарена", главы 14-16

Название: "Саммари Хагарена" ("Hagane no Renkinjutsushi - Summarized")
Автор: Kinslayer (оригинал)
Переводчик:  Kashiwagi
Бета:  orocchan
Рейтинг: PG-13
Жанр: Стеб
Дисклеймер: FMA принадлежит Hiromu Arakawa, фанфик - Kinslayer'у
Предупреждение: издевательства над персонажами, намеки на Эльрицест.
От автора: продолжение перевода фанфика, заброшенного год назад... предыдущие главы можно найти на дневнике  orocchan и частично - на моем

Эпизод 14 - Hakai no Migite

Эпизод 15 - Ishbal Gyakusatsu

Эпизод 16 - Ushinawaretamono
запись создана: 19.01.2008 в 21:57

@темы: Стёб, Фанфики

23:54 

Реклист: Рой/Хавок (и наоборот) фанфики.

skip the beat
Кросспост с моим дневником.
Собственно, я уже давно собирался это сделать
Нас, любителей этого пейринга, мало. Следовательно, и работ мало, но они есть. И какие!

Начнем.

1. diary.ru/~FMA-yaoi/?comments&postid=32711827
Автор:  Sejr
Жанр: коротенький драббл. Скорее юмор, чем стёб.
Рейтинг: G, потому что фактически ничего не происходит и PG за большие авансы.
Персонажи: Хоукай, Хейвок, ОFC, Мустанг.
Отказ: права принадлежат правообладателям, и это не я.
Размещение: спросить разрешения автора.

Вещь по сути была бы великолепной, если бы автор не перевирал безбожно имена или нашел себе бету. Коротко, четко, ясно и очень смешно. Лично мне жутко понравилось - эдакий закон равноценного обмена. Рой уводит девушек у Хавока, а Хавок... в общем, сами увидите :gigi:

2. diary.ru/~fmalab5/?comments&postid=33765531
Название: отсутствует
Автор:  Кристиан Шварц
Рейтинг: пожалуй, R... больше не потянет.
Жанр: романс, юмор
Пэйринг: Рой/Хавок

С этого фанфика, собственно, и началось мое увлечение этим пейрингом. Джин стерва показан великолепно - именно так, как я его потом и стал видеть. Замечательный фанфик, хороший язык, ошибок нет. Читать? Читать безусловно.

3. diary.ru/~roy-fanclub/?comments&postid=39740615
Название: Слово офицера
Автор:  Terra Nova
Фандом: Fullmetal Alchemist
Бета:  Саатера
Рейтинг: G… или PG, потому что у страха глаза велики ^_~
Основные персонажи: Хавок, Мустанг
Краткое содержание: Азартные игры – это зло!
Жанр: humour
Disclaimer: Ничего чужого мне не надо, у меня и своего хватает. Не состою, не извлекаю.
Примечание: Написан на фикатон «Новый год с Роем Мустангом» (на замену), для Аззи aka Papa-demon, по заявке:
«1. фанарт/драббл/перевод
2. пейринг: Хьюз/Мустанг, Хьюз/Мустанг/Кимбли, Хавок/Мустанг, Хавок/Хьюз/Мустанг
3. пожелания: романс/юмор; хэппи-энд; легкое, праздничное настроение, рейтинг любой.
4. ограничения: жесткий стеб»
От автора: С собственно праздником, пожалуй, не сложилось – но оно позитивно и мирно всё ^_~

Вечная тема игры в карты на желание. Фанфик, который хочется разорвать на цитаты - честно-честно! Когда мы с двойником это прочитали, мы дооолго кидались этими цитатами в аське. Гениально. Шедеврально. Обалденно. Самый-самый любимый фик))
А еще у Терры много других классных работ, и не обязательно по алхимику. Найти их можно у нее на дневнике, в эпиграфе есть ссылка: "Мои фики". Читать-читать-читать!

4. pay.diary.ru/~roy-fanclub/?comments&postid=3946...
Название: Электрическая дуга
Автор:  Ангва Убервальд
Фэндом: Fullmetal Alchemist
Пейринг: Рой Мустанг/Джин Хавок
Рейтинг: G
Жанр: Romance
Дисклеймер: герои принадлежат создателям аниме

Хороший язык, написано интересно, и снова тема игры в карты на желание. Здорово, однако, полковник прокололся (=

5. pay.diary.ru/~roy-fanclub/?comments&postid=4030...
Автор:  Fullmetal
Бета:  Terra Nova
Фандом: Fullmetal Alchemist
Категория: слэш
Жанр: юмор.
Пейринг: Рой/Хавок, Рой/Эд
Рейтинг: PG-13
Дисклаймер: не мое, моим не будет. Жалко.
Посвящение: моему обожаемому двойнику Reager'у он-сам-знает-за-что в подарок. Я рад, что сумел заставить его смеяться))
Саммари: Рой спорит с Эдом, что сможет его перепить. Но все ли так просто?)
Предупреждение: форма написания несколько странновата. Скорее, это похоже на несколько драбблов, объединенных в цикл))

Сам себя не похвалишь - ходишь как оплеванный (с) :gigi: ничего говорить не буду, так как не умею адекватно оценивать собственные вещи (((=

Кроме того, спешу предоставить вашему вниманию свою скромную коллекцию арта по этому пейрингу (и наоборот).
ifolder.ru/5618255

@темы: Ссылки, Фан Арт, Фанфики

22:48 

Шабаш - это минимум три ведьмы. А две ведьмы - это свара. (с) Терри Пратчетт
Название: Перед сражением.
Автор: Ангва Убервальд.
Фэндом: FullMetal Alchemist
Пейринг: Френк Арчер/Риза Хоукай, Рой Мустанг/Н.Ж.П. (очень на заднем плане).
Рейтинг: PG-13, пожалуй.
Жанр: романс, может, чуточку драма.
Дисклаймер: все права пренадлежат создателям аниме
.


Перед сражением.



читать дальше

@темы: Фанфики

22:32 

Шабаш - это минимум три ведьмы. А две ведьмы - это свара. (с) Терри Пратчетт
Автор: Ангва Убервальд
Фэндом: ФМА
Персонажи: Хавок, Ласт, Мустанг.
Посвящение: Написано для Лорда Нура.
Особое: написано по манге.


Дневник


читать дальше

@темы: Фанфики

14:17 

Про Кимбли

Шабаш - это минимум три ведьмы. А две ведьмы - это свара. (с) Терри Пратчетт
Фандом: FMA
Автор: Я.
Пейринг: Кимбли/Оливия Армстронг.
Предупреждение: Довольно жестокая вещь.
Рейтинг: PG-15.
Муза: Хора (Psiren).
Бета: Алекс Хисс (просто отличный человек).
Особое: написано для franz.

Последний взгляд


читать дальше

@темы: Фанфики

16:54 

Критик это тот, который говорит как бы он сделал, если бы умел.
Вообще-то мне нужна бета. Ну если что, не кидайтесь тапками слишком больно, ладно?
Вообщем написано по Алхимику, но как альтернативная история, развившаяся много-много лет спустя.
Cвет надежды

А что там в конце туннеля? Свет или же тьма?

читать дальше

@темы: Фанфики

FullMetal Alchemist

главная